Головна Реєстрація Вхід

Інноватика у державному професійно-технічному навчальному закладі

ДПТНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей»

 

ДПТНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей» експериментально досліджує два напрямки інноваційної діяльності:

• інновації у формах і методах управління закладом;
• інновації у формах, методах і технологіях навчання та виховання.

І напрямок. Інновації у формах і методах управління ліцеєм. Тема: «Інноваційні підходи: Створення діяльнісно-ціннісного поля керівника професійно-технічного навчального закладу».

На стадії планування експериментальної роботи з даної теми визначені наступні питання:

 

 

Питання	Короткий зміст
Управлінська команда	Для успішного управління необхідно сформувати управлінську команду, до якої входять не лише директор і заступники, але й найбільш активні викладачі, майстри виробничого навчання, батьки. Від директора залежить визначення цілей та інноваційних підходів, чіткий розподіл функцій, колегіальність у прийняті рішень і формування високої управлінської та психологічної культури членів команди.
Життєве кредо керівника	Життєве кредо директора ліцею: бути справедливим, а справедливим може бути лише той, хто знає, як поставити себе на місце інших.
Основні функції управління	Основні і достатні функції для керівника освітнього закладу – це планування, організація, керівництво, комплектація кадрами, мотивація, контроль. Кожна із цих функцій має свою досить складну структуру, включає багато інших компонентів і конкретизується стосовно об’єкту управління. А такими об’єктами в професійному ліцеї є освітній процес, позаурочна робота, виробничо-господарська діяльність. Тому кожна управлінська функція включає наступні чинники: планування освітнього процесу, організацію освітнього процесу, керівництво, комплектацію кадрами, мотивацію, контроль.
Планування, організація, керівництво.	З урахуванням функцій планування, організації і керівництва складання плану роботи ліцею щороку розпочинається в травні і закінчується в серпні. Протягом серпня він знаходиться в методичному кабінеті, кожен педагог має змогу з ним ознайомитися та  внести свої корективи і пропозиції. Таким чином, план роботи ліцею доводиться до відома кожного педагогічного працівника, до управлінської діяльності залучається колектив.  Щоб підвищити дієвість планування, адміністрація щомісячно аналізує його і раз у квартал хід виконання плану розглядається на розширеній нараді педпрацівників ліцею.
Гарантія успіху управління – авторитет керівника.	Управлінська діяльність переорієнтована з авторитарного стилю на партнерський, тобто на співпрацю всіх учасників навчально-виховного процесу. Керівник залежить від діяльності своїх колег більше, ніж вони від нього, саме реальні працівники забезпечують можливість існування системи, а отже, існування керівника. Керівник повинен спиратися на «три кити» наукового менеджменту: Повагу, Довіру, Успіх.
Вищий колегіальний орган управління закладом – педагогічна рада.	З урахуванням того, що педагогічна рада – одна з форм збагачення кожного педпрацівника методикою педагогічного аналізу, ми обрали нові підходи до її підготовки і проведення. Вивчення питань, які виносяться на розгляд педради відбуваються поетапно: перший етап – збір даних і попереднє вивчення питання; другий етап – обговорення питання на засіданні педагогічної ради і прийняття рішень; третій етап – контроль за виконанням рішень; четвертий етап – доповідь директора на наступній педагогічній раді про хід виконання рішень. Наводимо приклад. На педагогічну раду винесено питання «Стан загальноосвітньої підготовки учнів ліцею. Роль викладача в забезпеченні ефективності уроку». Для збору даних розроблений алгоритм вивчення даного питання. Аналіз результатів діяльності учнів. Аналіз роботи викладача. Аналіз уроку (результативність, форми проведення). Аналіз взаємодії (колектив групи – викладач – майстер). Аналіз ведення документації. Аналіз стану викладання предмета. Аналіз умов навчально-виховного процесу (підготовка викладача, організаційно-педагогічні, матеріально-технічні та санітарно-гігієнічні умови).
Інструктивно-методична діяльність керівника. Методична робота.	Основним питанням в роботі з кадрами є створення умов для забезпечення професійних запитів педагогів, розвитку та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а в кінцевому результаті – поліпшення рівня навчання, виховання і розвитку учнів. Вся інструктивно-методична діяльність здійснюється через методичний кабінет. Сьогодні методичний кабінет – генератор ідей, мозок навчального закладу. В структурі методичної роботи ліцею дві методичні комісії, динамічні групи педпрацівників за інтересами спілкування, «круглий стіл» для молодого викладача, і школа для майстра виробничого навчання. Різноманітні форми поширення методичної інформації: педради, інструктивно-методичні  та оперативні методичні наради, семінари, педагогічні читання, творчі звіти, круглі столи, презентації педагогічних ідей, вогники-зустрічі, фестиваль педагогічної творчості, методичні тижні, дні педагогічної і технічної інформації, захист моделі «Мій кращий урок», «Є ідея». З індивідуальних форм: надання адресної допомоги, наставництво, консультування, самоосвіта, взаємовідвідування уроків.
Роздуми стосовно інновацій в управлінській і навчальній діяльності. Проблеми.	Слід зазначити, що розгортання інноваційних процесів в управлінській діяльності вимагають від керівника готовності до нововведень. А для цього керівник навчального закладу повинен знати суть інновацій, технологію впровадження їх у практику роботи і на основі випереджального аналізу прогнозувати результати та наслідки таких нововведень. Керівник навчального закладу повинен усвідомлювати рівень персональної відповідальності щодо запропонованих новацій.
Ефективна організація виробничої практики учнів – співпраця з роботодавцями.	Слід зазначити, що всі наші учні проходять виробничу практику лише на виробництві. Під час практики учні не лише набувають практичних навичок, а й адаптуються в колективі, виробничій бригаді, налагоджують контакти, беруть на себе відповідальність за спільну працю, знаходять причини і джерела критичних ситуацій. Добре у нас налагоджено партнерство з підприємствами громадського харчування, де учні відпрацьовують складні теми навчальної програми , оволодівають автоматичною дією виконання окремих операцій, формують професійну майстерність.
Директор – викладач, майстер. Контроль.	Всі, хто здійснює контроль, повинні бути фахівцями управлінської справи. Всім дана установа: уникати жорсткого контролю, покарання підлеглих, помічати в роботі педагогічного працівника цікаві новинки, оригінальні прийоми, вміло прогнозувати помилки педагога, консультувати, створити умови, щоб викладач не помилявся. «Хто хоче зрушити світ, той нехай почне із себе» (Сократ).

 

У рамках експерименту, спрямованого на нові підходи до організації управлінської діяльності, методист ліцею Опанасенко Людмила Олександрівна протягом двох років працювала над дослідженням змісту і організації методичної роботи в аграрних ліцеях. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування структурних компонентів і змісту організації методичної роботи. Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

1. Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем організації методичної роботи, визначити зміст понять «Організація методичної роботи» та «Інноваційна організація методичної роботи».
2. Проаналізувати зміст організації методичної роботи через розгляд структурних компонентів.
3. Розробити модель інноваційної організації методичної роботи та умови її реалізації.
4. Практично перевірити ефективність розробленої програми, її результативність та розвиток педагогічної культури викладачів у методичній роботі.

Об’єктом дослідження визначено організацію методичної роботи в закладах освіти.

Предметом дослідження – психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективну організацію методичної роботи в ліцеї в контексті реалізації ступеневої професійної освіти.

Результати дослідно-експериментальної роботи висвітлені в проекті «Зміст і організація методичної роботи в аграрних ліцеях (на прикладі ДПТНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей»)», який захищено на кафедрі педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Проект складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаних джерел (51 найменування), додатків.

Основна увага акцентується на напрямках, що дозволяють здійснювати методичну роботу з метою вдосконалення педагогічної майстерності й творчого розвитку викладачів та учнів.

У першому розділі «Теоретичні основи методичної роботи ліцею як психолого-педагогічна проблема» висвітлюються такі питання: структура і сутність поняття «методична робота навчального закладу», організація, планування і керівництво навчально-методичною роботою, форми проведення методичної роботи.

Другий розділ «Методика організації проведення методичної роботи у ліцеї» присвячений вивченню методики організаційної роботи з викладачами та майстрами виробничого навчання; розглянуто дієвість методичних комісій; здійснено аналіз методики вивчення, узагальнення та поширення досвіду педагогічної роботи.

ІІ напрямок

Інновації у формах, методах і технологіях навчання та виховання

У навчальному закладі сформована творча група педагогів-дослідників, до складу якої входять Ярмолицька Тетяна Борисівна, Олексюк Лілія Романівна, Васьковська Галина Миколаївна. Вони постійно вдосконалюють рівень науково-методичної роботи, глибоко обізнані з проблемами сучасної педагогічної освіти, займаються створенням інноваційного освітнього простору в ліцеї.

Ярмолицька Т.Б працювала над теоретичним обґрунтуванням впровадження в процес професійного навчання інноваційних форм і методів навчання майбутніх робітників. Тема її роботи – «Створення інноваційного освітнього простору в професійно-технічному навчальному закладі». Захист відбувся  в університеті менеджменту освіти НАПН України.

Метод викладання буде ефективним, якщо він поєднує в собі діяльність, мотивацію і зв'язок з набутими раніше знаннями. До різних навчальних питань потрібно добирати різні форми роботи. Для формування базових знань учнів, основних умінь та навичок на уроках виробничого навчання доцільніше використовувати традиційні методи та прийоми. Вони, безумовно, дають можливість готувати фахівців високого рівня, професіоналів своєї справи. Та сьогодні цього вже замало.

Тетяна Борисівна в своїй роботі порушує проблему, яка характерна більшості молоді і наших випускників, – невміння презентувати себе як фахівця.

Ринкові відносини породжують у більшості невпевненість у своїх силах. Тому разом із формуванням міцних професійних знань, перевірених життям традиційними методами, треба розвивати в учнів життєві компетенції: уміння мислити і приймати сміливі й нестандартні рішення; захистити свої інтереси; відстоювати свою точку зору; гнучко діяти в умовах, що швидко змінюються; вірити в себе; вміти працювати в колективі.

А розвивати всі ці якості можна тільки за допомогою інноваційних методів у тому числі й інтерактивних.

Автор переконаний, що до основних завдань інноваційного розвитку освітнього процесу ПТНЗ слід віднести:

• моделювання інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців;
• створення єдиної інноваційної системи професійного навчання учнів, адаптованої до динаміки розвитку сучасного виробництва;
• розробку інноваційних технологій навчання та впровадження їх в освітній процес ПТНЗ.

Для мотивації впровадження інноваційних форм навчання дається порівняльний аналіз традиційного навчання і особистісно зорієнтованого, обґрунтовуються сильні й слабкі аспекти пасивного та інтерактивного навчання; наводяться приклади, які показують, що інноваційні методи «обговорення у групах», «практика через дію»; «виступ в ролі того, хто навчає» відповідно на 50%, 75% і 90% підвищують рівень навченості, ініціативності, активності, а результатом стає бажання молоді стати особистістю.

Автор моделює фрагменти уроків теоретичного і виробничого навчання, де застосовуються інтерактивні методи: рольові та ділові ігри, семінари, дискусії, презентації, критику, інтерактивне відео, конкретний приклад (ситуації), навчання інших, мозковий штурм, роботу в групах, проекти, обговорення за круглим столом тощо. Звісно, це не повний перелік того, що можна застосувати на уроках і кожен педагог обирає свої методи та прийоми залежно від його особистих уподобань, мети уроку та ступеня підготовленості учнів.

Заслуговують на увагу систематизовані рекомендації проведення уроків з використанням інтерактивних технологій.

Олексюк Л.Р. працювала і продовжує удосконалювати дослідницько-прикладний проект на тему: «Методика використання інноваційних технологій як засіб розвитку творчості і пізнавального інтересу учнів на уроках світової літератури». Проект захистила в Київському обласному інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Теоретично-практична значущість дослідження полягає в тому, що:

• розкрита сутність інноваційних, в тому числі інтерактивних, технологій навчання;
• висвітлена методика їх використання на різних етапах уроку;
• досліджені психолого-педагогічні умови ефективної реалізації інноваційних технологій;
• теоретично обґрунтована і експериментально перевірена результативність створення інноваційного простору на уроках.
• результати апробації сприяли моделюванню інноваційної діяльності на уроках іншими викладачами;
• матеріали дослідження можуть бути використані в практичній діяльності викладачів будь-якого предмету.

Васьковська Г.М. узагальнила досвід роботи на тему: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики» та захистила його на засіданні педагогічної ради ліцею .

Викладач переконаний, що складові успішного навчання – це зацікавленість предметом, мотивація до вивчення і успіх, адже успіх є стимулом навчання. Тому кожен урок – це постійний пошук, спільна співпраця заснована на довірі для досягнення результату.

Щоб викликати інтерес до предмету, на уроках математики викладач часто використовує елементи історії математики, цікаву математику; для формування потреби до знань розроблені добірки задач прикладного характеру та професійної спрямованості. Для активізації пізнавальної діяльності всіх учнів застосовуються активні методи навчання: інтерактивна діяльність, проблемне навчання, метод проектів, презентації.

У процесі навчання учні постійно залучаються до самостійної творчої роботи з підручником, додатковою літературою, пишуть реферати, готують до уроків повідомлення, пов’язані з історією математики, цікавими математичними знахідками, оригінальними способами доведень; виготовляють моделі, шаблони, малюнки, динамічні наочні посібники, опорні конспекти.

На уроках викладачем застосовуються форми і методи навчання, які сприяють роботі кожного учня. Це –  індивідуальна та групові форми роботи, змагання, математична естафета, захист виконаного завдання. Все це сприяє просуванню вперед і слабких, і середніх, і сильних учнів.

Всі ці інноваційні методи у педагогічній діяльності викладача покращують результати навчально-виховного процесу, формують новий стиль навчання і дають можливість досягти:

• опанування навичок застосування учнями базових математичних понять у контексті повсякденного навчання та в процесі трудової діяльності;
• зростання інтересу учнів до вивчення математики і в цілому до навчання;
• розвитку духовних цінностей особистості: витонченості логічних міркувань, математичного мислення, поваги до вчених минулого;
• формування гуманістичної системи спілкування між учителем та учнями, перетворення кожної дитини на самостійно мислячу особистість, здатну поважати себе й інших;
• спостереження стійкої динаміки підвищення навчальних досягнень учнів.

 Безкоштовний хостинг uCoz