Середа, 30.11.2022
Головна Реєстрація
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Пошук
Календар
«  Листопад 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Друзі сайту

Як уникнути агресії з боку здобувача освіти

     Агресивна поведінка дітей є вельми актуальною. Підвищена агресивність дітей — одна з найгостріших проблем не тільки для педагогів і психологів, але й для суспільства. Агресія — активна форма вираження гніву, що виявляється у завданні шкоди людині чи предмету. Агресія притаманна кожному з нас, бо вона є інстинктивним способом поведінки, спрямованим на самозахист і виживання у світі. Гнів має і позитивний вплив на людину, бо він мобілізує енергію, підвищує здатність до самозахисту і впевненість у собі. Отже, агресивність як прояв активності властива всім людям. Тому в широкому розумінні агресивність не можна тлумачити як негативне явище. Позитивний бік агресивності — це готовність до подолання перепон, боротьба за виживання, самовдосконалення. 

Правила роботи з агресивними дітьми:

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Розвивати здатність до емпатії.

6. Вчити брати відповідальність на себе.

 

Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми

1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення. Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.

       Експериментально доведено, що придушення агресії або заперечення її порушує адаптацію людини. Адекватне вираження гніву (насамперед невербального) може бути конструктивним і сприяти особистістому, соціальному та фізичному добробуту дитини. Але треба пам'ятати, що будь-який прояв гніву призводить до небажаних наслідків. Тому доцільно навчати дітей виражати гресію в соціально прийнятних формах, учити контролювати свої негативні емоції і розрізняти ситуації, в яких прояв гніву необхідний заради своєї небезпеки, та в яких такі дії можуть бути неадекватними і призвести до негативних наслідків.